Перший досвід працевлаштування в Польщі 😵

Вітаю!

Ну що, як у вас настрій? У мене сьогодні помітно покращився — вихідний день, алергія трохи відступила, тож нарешті з’явилась можливість обміркувати тему, яку давно хотів вам розповісти: мій досвід працевлаштування в Польщі 🙃

Учора я вже трохи торкався умов контракту — там є свої цікаві моменти. А сьогодні поділюся тим, як проходив сам пошук роботи: через кого краще шукати, на що звертати увагу і як не потрапити на шахраїв. Розповім по порядку.

Знайомтесь — місто Лодзь. Саме з цього "дива" розпочалося моє знайомство з Польщею.

Одне українське агентство, доволі популярне у нас, виставило оголошення про роботу саме в цьому "чудовому" місті. Умови, на перший погляд, були привабливі: робота в одну зміну, проживання — нібито в хостелі з нормальними умовами, зарплата — мінімалка, але на хорошому рівні, житло поруч із місцем праці. Подумав — хтось же піклується про умови, як про це заявлено. Треба їхати.

І от ми приїхали...

Як то кажуть: допоможіть Даші знайти бодай одну не довоєнну чи соціалістичну будівлю.

"Хостел" виявився просто жахливим. Розташований поряд із будівництвом, на подвір’ї — звалище автомобілів. Нас поселили на поверх до, вибачте, "чурок" — я нічого не маю проти індусів, циган чи інших національностей, але те, що там відбувалося... Це не вкладається в голову.

На кухні було нормально курити, все смерділо, посуд ніхто не мив, у душ заходити було неможливо — бруд, жир, липкість. Їжу вони зливали в унітаз або раковину. Стелі й стіни — картонні. Я міг бути весь мокрий, як після тренування, але навіть тоді не наважувався зайти у той душ 💀

Нас вистачило десь на одну-дві ночі. Вирішили, що треба щось міняти. Без вагань зібрали речі й просто поїхали — саме в той день, коли мали з’явитись на роботі. Агентство і його координатора навіть не попереджували — після такого ставлення максимум, що вони заслуговували, — побачити перед собою недвозначний жест.

Потім ще трохи пожили у нормальному хостелі в центрі Лодзі. Там умови вже були набагато кращі. Але саме місто... виглядало, наче після війни. Хоча Лодзь колись справді була столицею — під час індустріалізації місто було на піку розвитку. Але бажання залишатися там зовсім не було.

Символічно, що вокзал був досить гарним як всередині, так і ззовні.

Після цього неприємного досвіду я чітко зрозумів одне — шукати роботу в Польщі краще тільки через знайомих, у яких уже є досвід. І знайти таких було нескладно. Вже маючи уявлення, що нам потрібно, ми звернулися до польського агентства — через знайому людину.

У першому місті нас не взяли — "не пройшли тестування", хоча насправді підприємство просто набрало більше людей, ніж потрібно, і не взяло нікого з нашої групи. Але з другої спроби агентство запропонувало нормальний варіант, і ми вирішили залишитися.

Тож зараз я б радив кожному зі старту все робити через знайомих, які безпосередньо мали досвід роботи тут і жили в тих самих умовах. Те, що пишуть незнайомці в інтернеті, для них ви є виключно бонусом до зарплати. Їм байдуже, в яких умовах ви будете жити, і байдуже до норм тієї праці. Вони не зацікавлені у вирішенні питань і все роблять заднім числом. Головна мета — щоб ви підписали контракт.

Дякую за увагу та підтримку! Бажаю вам влучних рішень і вдалих пошуків, якщо доведеться зіштовхнутися з подібними обставинами у власному житті.