Чому в дитячій лікарні картинки Айболіта? Він же ветеринар 😳🤣 Жарт та сповідь.

in hive-145157 •  7 days ago 

Привіт мої любі друзі 🤗

Хотілося почати свою сьогоднішню буденну сповідь з маленького жарту😁

Нещодавно чоловік дивився всілякі приколи в інстаграмі і натрапив на один з якого дуже сміявся. Звісно ж показав мені, а там жінка каже... А чому в дитячій лікарні картинки Айболіта? Ні в кого не з'являється питань? Айболіт же не дитячий педіатр, він лікува звірів, тож він ветеринар 😂 А я і кажу чоловіку... -"Взагалі то в дитячій лікарні куди ходжу я зараз з Даринкою теж є картини Айболіта🤣". При тому що вони ще з гіпсу 😊 Навіть спеціально з приводу того жарту фотографувала картинки в лікарні 😁
1000320740.jpg

1000320736.jpg

1000320738.jpg

1000320741.jpg

1000320734.jpg
Хоча там картинки не тільки про Айболіта, а ще про золоту рибку.
1000320739.jpg
Та навіть про червону шапочку.
1000320743.jpg
Дуже страшна якась червона шапочка 😬 Дівчинка страшніша за вовка 🤣
І ще декілька з казок😊
1000320737.jpg

1000320735.jpg

1000320733.jpg
Зовсім не дитячі казки, а більше про жахіття 😂

Хоча взагалі казки які читали нам в дитинстві не дуже хочеться читати дітям🤔 Червону шапочку з'їли, бабусю з'їли, а потім вбили вовка і розрізали йому живіт де були дівчинка з бабусею 😳 В Гендзель та Грета...яких пхала відьма щоб з'їсти до печі а потім діти обманом запхнули її до печі і та стара жінка згоріла, щасливий кінець?😳 Кіт в чоботях який хитрістю з'ів людожера а потім його землі, замок та коштовності автоматично перейшли його господарю, звичайному селянину, самозваному принцом. Він же й принцесу причарував тільки тому, що він багатий принц, власник багатих земель, полів та великого замку😳 Цікаво, коли ж та принцеса дізналася правду? Так це ще не такі страшні казки.

Чому взагалі більшість казок та мультфільмів починаються з того, що хтось з близьких помер?😐 Як я взагалі повинна пояснити дитині що сказка добра, коли навіть початок ну ніяк не добрий 😏

Мій улюблений мультфільм "Король Лев"🦁 Але я в 4 роки поки що не хочу Танюші вмикати такий мультфільм. Мені цей мультфільм подобався ще до того як мого батька не стало в живих (він ще завжди сміявся що йому найбільше подобається мавпа яка б'є посохом гієн😂), а як тата не стало я відчувала себе таким же Сімбою який вважав себе винним в смерті свого батька. Так реально і було в моєму житті. Бо в мої 16 коли я жила деякий час з татом він вирішив з'їздити з друзями на море на кілька днів. А я лише зраділа, бо в планах було запросити друзів з ночівлею, так як весь дім лише мій. Але вночі щось йокнуло і я йому написала чи в нього все добре. Відповіді не було. Потім ще і ще і відповіді також не було, а телефон (вже не пам'ятаю) чи був вимкнений чи не відповідав. Зранку як тільки розійшлися друзі забігла дружина одного з друзів мого батька. Одного з тих, з яким тато поїхав на морі, на машині того друга, хоча взагалі потім я так зрозуміла машина офіційно була на дружині друга. Вона прибігла дуже схвильовано і спитала де мама. Я ж їй відповіла що на роботі і спитала що трапилося. Вона відповіла -" Сталося страшне".

Я вже тоді зрозуміла що скоріше за все ДТП. І я мабуть відчувала що мій тато вже ніколи мені не відповість. Але все ж сподівалася на те, що може все не на настільки погано. Може в лікарні і є якийсь шанс що все може буде краще ніж мої погані думки.

Потім ще прийшла одна з "подруг" мого тата яка любила бухнути на халяву. І ось що вона мені сказала -"Це ти винна, якщо б ти не відпустила тата поїхати з друзями на море, то він був би живий".

Нічого не знайоме? Шрам, дядько Сімби теж прийшов до нього малого коли той лежав біля померлого батька і також сказав йому що це провина Сімби, що якщо б не він то батько був би живий.

Ось так я замкнулася в собі. Тоді я дуже багато разів передивлятися мультфільм "Король Лев" ніби відчуваючи себе тим Сімбою.

Навіть не знаю як в мене виходить переходити з жартів до тематики смерті😬 Чи то в мене таке в голові бо живемо в війні. Чи то тому що не за горами день народження моєї старшої донечки, Танюші. А вона в мене народилася в той день коли мій татко помер.

Тож тепер той день коли ми зустрічали з сумом та відчуттям горя в серці ми почали зустрічатися з радістю. Бо на зміну дня смерті прийшов день народження моєї першої донечки❤️ Кожен раз відчуваю ніби її дідусь про неї піклуються як янгол-охоронець👼

Якось така вийшла сьогодні сповідь 😇🪽

Дякую всім за увагу та підтримку 🤗❤️

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!🇺🇦

Authors get paid when people like you upvote their post.
If you enjoyed what you read here, create your account today and start earning FREE STEEM!
Sort Order:  

Upvoted! Thank you for supporting witness @jswit.

1000041325.jpg

Thank you very much for your support 🩷❤️🫶

Донечка, я ніколи не на мить навіть і не сумнівалась , його ,навіть при бажанні,зупинити було не можливо...а ти прислухалась до тієї неадекватки ,і караєш себе?! Діти не відповідають за вчинки своїх батьків!!! Тем паче неповнолітні!!!

Ну я розуміла що вона хвора на голову. Але такі слова врізались в пам'яті на дуже довгий час.

Все ж таки іноді з'являються думки -"А що було як би..."

Так що, зараз я сама мама і життя ну зовсім інше 😁 Але все це було, як історія... Гарна вона чи ні але це історичні події.

В моему місті Айболіт намальований на стіні в стоматологічний клініки

Не вперше помічаю в тебе такі переходи в дописах. Колись було те саме, від жарту до смутку. Надіюсь ти вже не сприймаєш так слова жінки сказані скоріше всього під градусом .. якщо я вірно зрозуміла.