THE DIARY GAME: ХВОРОБА ТРІШКИ ВІДПУСТИЛА, А Я В БЛУД

Вітаю!
Нарешті вже трішки легше себе почуваю, тому ловлю момент і побігла з самого ранку по довідку дитині.
Надиво приймали під час повітряної тривоги та й без запису.
Раніше якось без запису вони навіть підказати нічого не хотіли, а зараз все по іншому. А я то думаю, чому в нас літо прохолоде🤣

Поки чекала в черзі подзвонила знайома та сльозно попросила сходити до школи забрати атестат її доньки ( наші діти навчалися в паралельних класах).
Так як вона зможе приїхати лише на наступному тижні, а завуч йде у відпустку і потім просто ніхто не віддасть його. Іншими словами пішла я до школи і вислухала, як наш завуч дзвонила їй майже місяць, щоб прийшли забрали документи.
Завдяки тому, що моя донька добре навчалася приймала участь в багатьох конкурсах, олімпіадах і звісно вона мене також досить добре знає документи віддали без всяких проблем.
Тільки от попросила передати привіт мамі доньки, яка зовсім не хотіла появлятися на уроках та завдяки завучу отримала атестат, а не довідку.
Одним словом, весело.

Після забігла до магазину придбала необхідні папки для здачі документів до воєнкомату і з чистою совістю направилася додому. Тільки от просто так дійти не вийшло, зустріла знайомого вирішили випити по кавусику та трішки потеревенити.

Вдома вже без сил прийняла горизонтальне положення під серіал.
Ось так і пройшов мій день.

ДЯКУЮ ЗА ПІДКРИМКУ МОГО БЛОГУ