Вітаю шановні учасники спільноти!
Спокійний день з не дуже добрим відчуттям. Не можу написати чого саме таке відчуття та моя чуйка щось відчуває. Час покаже...
Ранок почався раніше звичайного, моя пухнаста дитина вирішив, що йому потрібно більше місця та ця нахальна пухнаста сосика почав штовхатися і кусатися.
Довелося вставати так як спати було просто неможливо. Звісно ми побігли зі мною і чекали свій добрецький сніданок.
Потім кава і перегляд новин. Незнаю чому я їх так переглядаю, мабуть все ж таки сподіваюся замість поганих побачити щось добре.
Читання перебив дзвінок з проханням поїхати разом, а так як в мене був вільний день я згодилася.
Отже пів дня я провела за переглядом як ремонтували скутер. Весь цей час думку гадала, нащо я туди поїхала, краще б провела час з користю.
Пів дня в пусту за читанням книги. Невстигла переступити поріг, як моя донька налетіла з питанням
• Можна я поїду в місто, мені запропонували підробіток на літо?
Я звісно як турботлива матуся запитала
• Де саме в місто?
• Ой я незнаю але ж там платять аж цілих 300грн на двох
• Доць ти розумієш, що виходить по 150грн і це зовсім мало. Що хоч за робота?
• Потрібно розклеїти якусь рекламу.
• Ти тим літом працювала так за 500грн з однієї розклейки, а цим хочеш за 150грн?
В цей момент вона зрозуміла, що її подружка вирішила трішки на ній підзаробити. Та я дитині не дала сумувати і запропонувала на місці розклейку за ту ж ціну, що була в тому році. Дивлюся оченята заблистіли і вона з радістю згодилася подзвонити і запитати про роботу.
Кажу відразу, що я не проти її підробітків та навіть в цьому буду їй добре допомагати адже вона з дитинства вже розуміє, як заробляються гроші і як їх потрібно витрачати.
Так би мовити невеличкий життєвий урок з фінансової грамотності.
На цьому все, до зустрічі в наступних дописах
Відчуття бувають оманливими. Головне вірити що попереду буде обов'язково добре
Downvoting a post can decrease pending rewards and make it less visible. Common reasons:
Submit