Бувають дні, які починаються ще затемно, і з новою темнотою не закінчуються.
Сьогодні підйом був о пів на п'яту. І в першу чергу - гуляємо з Ельзою, поки хтось діловий валяється на дивані.
Сьогодні Микитка повертається в частину, закінчилася відпустка. Йому повезло - поїхав машиною з побратимом. Правда побратим чекав його на пл Визволення, тож о шостій ранку Ліза повезла брата. Дуже спішила, бо у неї сьогодні добове чергування і не можна було запізнитися. Як не крути, а вона все ж начальник діжурки, ще й чергова.
У мене о сьомій годині ранку заселялися квартиранти. Познайомилися - дуже приємні люди. Але я знову розстроєна і зла - мої свіжі об'яви, які я наклеїла лише позавчора - всі зірвані. Довелося клеїти нові поки йшла на роботу. А вже о 13 годині відпросилася у Наталки і пішла з другої квартири виселяти квартиранта - йому вже треба було бути в бригаді, та не було білетів, довелося затриматися в нашому місті ще на добу.
Дома приготувала їжу на завтра - картоплю і бутерброди.
Потім позвонила Наталка вся в сльозах - у них прорвало дві труби одна за одною, води було по кісточку, затопили дві квартири. Стан істеричний, зморена і голодна. Ще й переслали оце дебільне попередження, що там якесь визначене число не виходьте на вулицю, бо рашисти будуть обстрілювати ваше місто. Я звичайно не вірю в попередження від русні, але нєрвозу це трохи додає. Тож довелося достати карти. Які на стовідсотків підтвердили моє переконання, що то все брехня.
Через пів години будуть заселятися ще одні квартиранти, а я вже находила майже десять кілометрів.
Немає часу на депресію - тримаємося, не всеремося 💪, все буде Україна 💛💙
Upvoted! Thank you for supporting witness @jswit.
Downvoting a post can decrease pending rewards and make it less visible. Common reasons:
Submit